Відділ «Петрівське бюро правової допомоги» Олександрійського МЦ з надання БВПД інформує:

Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється:

щодо земель приватної власності:

за згодою орендодавця та особи, яка вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку;

щодо земель державної або комунальної власності:

на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, або за результатами аукціону;

на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Істотні умови договору оренди земельної ділянки:

об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальності за її несплату, а також інші умови, встановлені за домовленістю сторін.

Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Інші умови у договорі оренди землі можуть зазначатися лише за згодою сторін.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Більше юридичних консультацій - на сайті системи БПД за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/pub.../yurydychni-konsultatsiyi/

УКРАЇНА

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ

НОВОСТАРОДУБСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

ПЕТРІВСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15 червня 2020 року № 23-р

с. Новий Стародуб

Про день скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

На виконання Указу Президента України від 17.11.2000 року №1245 “Про день скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні”, Постанови Верховної Ради України від 20.05.2011 року №3430-VІ “Про запровадження в Україні особливої церемонії — проведення 22 червня кожного року Хвилини пам’яті за загиблими у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 року” та відповідно до статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”:

1. Провести покладання квітів до братських могил, пам’ятних знаків, місць поховання захисників Вітчизни.
                                       Заступник сільського голови з питань діяльності
                                       виконавчого комітету Таранець Л.П.

                                                                                              22 червня 2020 року

2. Приспустити Державний Прапор України із чорними стрічками на будинку сільської ради, державних підприємств, установ та організацій.

                                                                                             22 червня 2020 року

3. Провести о 10.00 годині 22 червня 2020 року хвилину мовчання та зупинити у зазначений час роботу на підприємствах, в установах та організаціях, рух громадського та приватного транспорту з подаванням відповідних звукових сигналів.

                                                                                          22 червня 2020 року

4. Провести заходи з благоустрою братських могил, могил загиблих, пам’ятних місць та пам’ятних знаків, пов’язаних з подіями воєнних років.

                                                               спеціалісти землевпорядної служби

                                                                               Шевчук Т.В., Мороз О.В.

                                                                                         до 22 червня 2020 року

5. Організавати в сільській бібліотеці тематичні виставки та експозиції творів мистецтва, документів, фотографій та плакатів воєнних років, присвячених Дню скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та ін.                                                                              зав бібліотекою Фесенко С.М.

                                                                                                 червень 2020 року

8. Завідуючій ВОБ сільської ради Міщенко А.І. звернутися до усіх церковних приходів сільської ради з питання проведення поминальних літургій присвячених Дню скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

                                                                                        до 22 червня 2020 року

9. Контроль за виконанням даного розпорядження залишаю за собою.

Cекретар сільської ради Карпенко В.П.

                                ДО УВАГИ ГРОМАДЯН !

Відповідно до Постанови № 11 від 21.04.2020 року

Головного санітарного лікаря України

«Щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби

(COVID-19) в поминальні дні»

місцеві кладовища Новостародубської сільської ради закриті

для відвідування

                                                                 УКРАЇНА

                            Кіровоградська область Петрівський район

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ НОВОСТАРОДУБСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

РІШЕННЯ

від 24 квітня 2020                                                            року № 23

село Новий Стародуб

Про обмежувальні протиепідемічні

заходи щодо недопущення поширення

коронавірусної хвороби (COVID – 19)
у поминальні дні

Відповідно до статей 30,40, 41 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, статті 32 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, постанови Головного Державного санітарного лікаря України від 21 квітня 2020 року №11 “Щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19) в поминальні дні”, розпорядження Керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру регіонального рівня, пов'язаної із поширенням коронавірусної хвороби (COVID – 19) Кіровоградської області від 21.04.2020 року №17 “Про обмежувальні протиепідемічні заходи щодо недопущення поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19) у поминальні дні”, підпункту 2 пункту "б" частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та з метою вжиття необхідних додаткових заходів для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян та запобігання поширенню на території сільської ради гострої распіраторної хвороби (COVID – 19), виконавчий комітет Новостародубської сільської ради,-

ВИРІШИВ :

1. Закрити для відвідування кладовища, крім випадків здійснення поховання померлого, за умови проведення ритуальних обрядів з дотриманням протиепідемічних правил, зокрема, участі не більше 10 осіб та забезпечення відстані між присутніми не менше ніж 1,5 метри.
2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на сільського голову Заїку В.Г.

Сільський голова                               Заїка В.Г.

Виконавчий комітет повідомляє, що відповідно до постанови КМУ від 11.03.2011 року №238 «Про Єдиний державний реєстр громадян, які потребують поліпшення  житлових умов», громадяни, які потребують надання жилих приміщень повинні до 20 грудня 2019 року поновити документи своєї облікової справи, з метою підтвердження свого права перебування на квартирному обліку.

Доводимо до відома, що громадяни, які не поновлять документи не будуть включені до Єдиного державного реєстру громадян.

За додатковою інформацією звертайтесь за адресою: вул. Степняка-Кравчинського, 1 с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська обл., 28310 в військово-облікове бюро.

Новостародубська сільська рада повідомляє, що в розділі "Файловий архів" та "Реєстр документів" можна ознайомитися з  інформацією Петрівського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області та з інформацією Філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області

Консультує Міністр юстиції України:

як вивезти дитину за кордон після розлучення?

Як змінилися норми щодо виїзду при наявності боргу зі сплати аліментів?

Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

У новому пакеті ми пішли ще далі.

Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну можна буде, якщо той з батьків, який проживає окремо, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей цей строк скорочено до 3 місяців.

Більше того, ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо. Однак, для цього слід виконати певні умови.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною?

Насамперед хочу наголосити, що вивезти дитину може той з батьків, який не перешкоджає другому бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

У листі має бути вказана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон, той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Батько чи матір, які проживають окремо, повинні отримати нотаріально посвідчену згоду того з батьків, з ким живе дитина, на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення.

Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали повідомлення про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

\

В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон беззгоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальні відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.

Консультує Міністр юстиції:

як захиститися від домашнього тирана?

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомленьпро застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

-судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам, забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метоюреалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 126¹, якою встановлюється кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

На Кіровоградщині жінку за несплату аліментів засудили

до суспільно корисних робіт

Вперше в Кіровоградській області злісну боржницю зі сплати аліментів притягнули до адміністративної відповідальності й призначили покарання у вигляді виконання суспільно корисних робіт на 120 годин. Відповідну постанову виніс суддя Добровеличківського районного суду на підставі складеного державним виконавцем протоколу.

За словами начальника обласного управління юстиції Вадима Гуцула, мешканка Добровеличківки ухилялася від утримання власного сина впродовж чотирьох років. За цей час сума боргу сягнула 11 860 гривень.

«Боржниця не має офіційного доходу та майна. У зв’язку з цим суд постановив накласти на жінку адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на 120 годин. Оплата за них буде спрямована на часткову ліквідацію заборгованості зі сплати аліментів», – прокоментував посадовець.

Варто відзначити, що станом на Кіровоградщині державні виконавці направили до суду 132 протоколи, які будуть в подальшому розглядатися судами, про вчинення боржниками адміністративного правопорушення у зв’язку з заборгованістю зі сплати аліментів. 

Консультує Міністр юстиції: як можна оформити

допомогу при народженні малюка

Хто має право на допомогу?

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який

постійно проживає разом з дитиною.

Куди звернутися?

До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини

(опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем

фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної

допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту

населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через

офіційний веб-сайт Мінсоцполітики з використанням електронного цифрового підпису)

Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини,

інакше допомогу не призначать.

Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків,

якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови

звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Які документи потрібні?

Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або

іншого документу, який посвідчує особу, подається:

1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається

2. за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики

3. України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про

4. призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг");

5. копію свідоцтва про народження дитини;

6. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);

7. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому

8. порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має

9. зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час

10. тимчасового перебування за межами України).

Який розмір допомоги?

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн

на місяць).

Чи можуть батьків позбавити допомоги?

Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

• позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

• відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

• нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги

• належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

• відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

• тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які

• народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі

• виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;

• припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної

• дитини;

• перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

• усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

• смерті дитини;

• смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли

зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Таке рішення приймається безповоротно?

Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть

відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за

дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в

орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками

центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою,

визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають

керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-

педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року,

адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган

соціального захисту населення за місцем проживання дитини.